Досвід моєї роботи

Умови розвитку пізнавальних інтересів

• розвиток розумових здібностей;

• урізноманітнення видів розумової праці;

• усвідомлення необхідності в отриманні знань;

• виховання в учнів серйозного ставлення до навчання

• використання різноманітних методів та прийомів навчальної діяльності;

У своїй роботі я використовую здобутки передового досвіду: Василя Олександровича Сухомлинського- початкова школа- це школа радості. Через казку, через гру у світ пізнання.

В Озерській школі я працюю з 1979 року. Нині це навчально-виховний комплекс.

Добре, що чітко прослідковується зв'язок дитячого садка і початкової школи. Я наперед знаю своїх першокласників, розумову та психологічну готовність їх до навчальної діяльності. Свою роботу в 1 класі планую заздалегідь, знайомлюсь з учнями та батьками. Перед навчальним роком перевіряю в наявності всі підручники, методичну літературу, наочність, роздатковий матеріал, зошити. Вивчаю програму, шкільні документи, завжди читаю незмінний фаховий журнал «Початкова школа». Це дає мені можливість проаналізувати свої можливості педагогічної діяльності, зважити готовність до уроків, визначити шляхи методичної роботи.

Тепер до школи приходять інші діти, ніж 30 років тому. Навчати та виховувати їх значно складніше, аніж попередні покоління. Це більш інформовані, розкуті, але часто непідготовлені діти до спілкування з ровесниками та дорослими .Значна частина цих дітей з ослабленим здоров’ям.

Початкова школа зараз працює в умовах постійних змін, які запроваджуються через модернізацію нових програм, нормативних документів, підручників нового покоління. Зрозуміло, що вчителеві вже працювати так, як десятиліття тому неможливо. Новий час висуває принципово нові вимоги до вчителя, оскільки лише його творча особистість здатна до оновлення сучасної школи. Потрібен творчий підхід, використання інноваційних технологій, нестандартних форм навчання, спрямованих на отримання якісної освіти молодшого школяра. А саме: уміння вчитись, операційної та змістової готовності для продовження навчання в основній школі, моральна вихованість, позитивний соціальний досвід. Все це спонукає мене весь час бути в творчому пошуку. Відшуковувати такі сучасні нетрадиційні форми , нові методи роботи, які давали б найбільшу результативність моєї педагогічної праці. Важливо в учнів викликати інтерес до навчання, спонукати здобувати знання самостійно, вчити їх аналізувати, порівнювати, робити висновки, приміняти свої знання на практиці.

Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є розвиток пізнавальних інтересів учнів, адже від них залежить ефективність навчання: свідоме і міцне здобуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів.

Пізнавальність дитини – це її внутрішня готовність до подальшої участі у процесі оволодіння знаннями, уміннями і навичками та виявлення самостійності й творчого підходу до виконання навчальних завдань. У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Активність, бажання і здатність до навчання, уміння спілкуватися, співпрацювати, міркувати, обґрунтовувати свої думки, бути собою закладаються у процесі навчання на уроках у початкових класах. Перед початковою школою стоїть завдання домогтися, щоб діти не лише засвоїли матеріал, а й могли вільно оперувати ним, застосовувати їх для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення свого пізнавального досвіду.

Діти приходять до школи не просто вчитися, а вчитися добре. І тому з перших днів потрібно старатись створити такі умови, щоб це бажання не згасло. Прагнути, щоб кожен вихованець повірив у свої можливості, радів дзвінку на урок, зустрічі з учителем, щоб шкільне життя стало змістом особистого. Попри всі складності життя потрібно робити все, щоб діти були ініціативними, здібними, самостійними.

Новий підхід до навчання вимагає й нового підходу до вчителя та організації його роботи. Учитель повинен якнайкраще організувати навчальний процес, щоб досягти глибокого засвоєння програмного матеріалу.

Звичайно, стандартні уроки передбачають використання наочності, але вона статична (нерухома), а якість виконання не завжди відповідає нормам. І тому, щоб не згас інтерес до навчання, щоб розвивати пізнавальну активність, збуджувати бажання до самостійного, свідомого пошуку інформації, необхідно проводити урокинетрадиційні, використовувати елементи нетрадиційних уроків.

Щоб уроки були цікавими, не втомлювали учнів я вибрала проблему розвитку розумових здібностей при використанні дидактичного матеріалу на уроках математики.

Важливим засобом розвитку пізнавальної самостійності молодших школярів є дидактичні ігри. У результаті гри учні непомітно собі виконують різні вправи, де вчаться порівнювати, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку, виконувати завдання. Гра ставить умови пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, отже, діти прагнуть бути швидкими, винахідливими, чітко виконувати завдання, дотримуючись правил гри. В іграх, особливо колективних, формуються також моральні якості дитини. У результаті гри діти навчаються допомагати товаришам, зважати на думку інших, стримувати свої бажання. У дітей розвивається почуття відповідальності, колективізму, виховується дисципліна, воля, характер.

Включення в урок ігор, ігрових моментів робить процес навчання цікавим, полегшує подолання негараздів у засвоєнні матеріалу. Дидактична гра має особливе місце і є одним із засобів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі навчання. В. О. Сухомлинський писав:,, Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ".

Однак таке значення має не будь – яка гра, а лише та, що передбачає пізнавальну діяльність учасників. Гра дарує дітям радість і захоплення, пробуджує в душі кожного з них добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих важливих і складних завдань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне розв’язування задач на уроці математики стомлює дітей, викликає байдужість до вивчення предмета.Проте виконання цих самих завдань у процесі дидактичної гри стає для дітей вже захоплюючою цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – у кожного виникає бажання перемогти, не відставати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що вміє, знає.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю молодших школярів. Ще К.Д.Ушинський писав: «Зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності… З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні» .

Дидактичні ігри – найефективніші засоби розвитку пізнавальної активності дітей; це практичні вправи з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах.

Дидактична гра у філософсько-педагогічному тлумаченні визначається як форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених засобах здійснення предметних дій, у предметах науки і культури. У грі як в особливому різновиді суспільної практики, що склалася історично, відтворюються норми людської життєдіяльності, дотримання яких забезпечує пізнання і засвоєння предметної та соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний та духовний розвиток особистості. Феномен гри вивчається в філософії, психології, етнографії, культурології, педагогіці та інших науках.

Проблему використання дидактичних ігор у навчальному процесі досліджували такі мислителі і педагоги: Платон, Арістотель, Рабле, Я.А.Коменський, Д.Локк, Ж-Ж.Руссо, І.Кант, Ф.Шиллер, Г.Гросс, Ж.Піаже, К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, А.Сікорський, П.Блонський, Л.Виготський, О.Леонтьєв, Д.Ельконін та інші.

Дуже багато дидактичних ігор містять у собі питання, завдання та заклик до дії, наприклад: «Хто швидше?», «Не позіхати!», «Відповідай відразу!» Значна частина ігор дає можливість зробити узагальнення, усвідомити правила, які тільки що вивчили, закріпити, повторити одержані знання. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються і до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. В.Ф. Шаталов зазначає: «Придивіться, чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх – активні.

На уроках математики я використовую дидактичні картки. Вони яскраво оформлені, з малюнками. Картки побудовані так, що є передумовою до виконання тестових завдань на узагальнюючі уроки. Дуже люблять учні мовні ігри. Коли іде певна інформація віршованого порядку, що спонукає дитину виконати завдання невимушено, отримає додаткову інформацію. Наприклад, «Бусол», «Лисичка», «Збери грибочки», «Парашутисти» , «Бджілка», «Забий гол», «Калькулятор». Деякі з цих ігор я використовую як для математики, так і для мовного матеріалу. А також завдання змінюю щодо складності відповідно до класу.

Для усної лічби я використовую віршовані задачі з казковим чи гумористичним сюжетом, прості і складені, які сприяють розвитку пошукової діяльності дитини.

Важливу роль під час уроків в початкових класах мають загадки. Вони розширюють кругозір дітей, розвивають допитливість, тренують увагу, пам’ять, мислення. Їх можна використовувати учителем під час позакласної роботи, на виховних годинах, на уроці, під час відпочинку, оскільки цікаві дітям. Практика показує, що застосування загадок під час уроків математики дають позитивні результати, оскільки вони знайомлять дітей із довкіллям, розвивають логічне мислення.

Серед цікавих завдань особливу увагу займають казкові завдання, тобто завдання з казковими образами, казковими сюжетами. Здається, казка і математика – поняття несумісні, проте казкова форма дозволяє запровадити незвичні, захоплюючі ситуації у математичні завдання. Саме таке з’єднання сприяє навчанню, оскільки через казкові елементи вчитель може знайти шляхи до сфери емоцій дитини.

Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишить їх байдужими, казка викликає в дітей радість, інтерес. Відомий математик А. І. Макрушевич зазначав, що людині, яка не виховується на казках, важче сприймає світ ідеальних прагнень, завдяки казці дитина починає відрізняти реальне від незвичного, не можна розвивати уяву, минаючи казку. Казки у початкових класах потрібні.

На уроках, де має місце казка, завжди панує гарний настрій. Казка дозволяє проникнути на урок гумору, фантазії, творчості, а найголовніше – вчить дітей бути добрими і справедливими. Бажання допомогти герою, який потрапив у біду, дати раду казковій ситуації – усе це стимулює розумову діяльність дитини. Розвиває у дітей інтерес до наук. У той самий час зустріч із казковими героями спонукає дитину перечитати літературний твір.

На уроках я звертаються до ігрових задач. Це цікаві ігрові задачі з математичним змістом. Для їх розв’язання потрібно більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії (тобто певні знання математики), хоча в більшості з них повністю витримана зовнішня форма арифметичних задач: дано умову, є числові дані й запитання. Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно нагадують математичну задачу.

Суть задачі, тобто основне, завдяки чому можна здогадатися про розв’язок, дати відповідь, замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв’язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості. Дітям шкільного віку доступні задачі-жарти як один з видів математичних розваг. Вони є корисним засобом розвитку у дітей логічного мислення, вміння проводити аналіз і синтез, узагальнювати, абстрагувати, порівнювати, зіставляти і конкретизувати, розкриваючи зв’язки, що існують між явищами.

На уроках використовую ребуси, кросворди прості (1-2 кл.) складні (3-4кл.)

Відгадування ребусів поліпшує культуру мовлення, виробляє навички самостійно аналізувати факти, сприймати в усій повноті думки й почуття, які передаються математичними засобами, наприклад: Ті100, 3тон, і100рія, 40а, г1а, 100вп, 3буна, ак3са, ві3на, пі2л, 100лиця, ли100к.

Розвитку пізнавальних інтересів велике значення має використання прийомів інтерактивного навчання "Акваріум", "Коло ідей","Мозковий штурм", "Мікрофон».

Серед методів, які спрямовані на розвиток пізнавальної самостійності і точних здібностей, важлива роль належить самостійній роботі.

Як відомо, у молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків.

У навчальному процесі вчитель постає, насамперед, як організатор і керівник пізнавальної діяльності учнів. Він створює такі умови, за яких школярі можуть найбільш раціонально і продуктивно розвивати мислення. Це необхідно робити на основі початкового курсу математики, де навчання тісно пов’язано.

Сучасний курс математики має великі розвиваючі можливості. Тому для того, щоб учні початкових класів краще усвідомили важливі математичні ідеї, добираються такі методи і форми навчання, у яких матеріал подається на доступному для дітей рівні.

Дидактичні ігри – найефективніші засоби розвитку пізнавальної активності дітей; це практичні вправи з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах.

Такими іграми можуть бути: «Хто швидше?» (діти викладають різні варіанти складу числа); «Магазин»; «Мовчанка» (вчитель показує картку з числом, а діти - сусідів або попереднє чи наступне число); «Що потім»; «Геометрична мозаїка»; «Де моє місце?»; «Домалюй фігуру»; «Закінчи приклад»; «Де заховали?» (використовують під час вивчення понять ліворуч, праворуч, вперед, назад, між); «Хто де стоїть?» ( 5-6 учнів називають свої імена. Хто стоїть попереду? Після? Перед? Між?); «Яке число задумане?» (задумане число на 2 більше від 5, відповідь діти показують на картках); «Весела лічба» (на трьох однакових таблицях розміщені цифри від 1 до 10 у довільному порядку. Троє учнів змагаються у швидкості називання чисел у порядку зростання або спадання). «Ланцюжок» (один учень називає приклад, обчислює його й викликає іншого учня, який має назвати інший приклад, не повторюючи попереднього).

Під час вивчення кожного числа використовую матеріали усної народної творчості, зокрема загадки і скоромовки, в яких зустрічається те чи інше число.

Вірші - ігри на складання прикладів:

1.Гляньте, білочка одна

Визирає із дупла. І ще дві

Стрибнули з гілки. А за ними

Ще три білки. Діти, часу не марнуйте

Скільки білок? Порахуйте

2. Біля річки, на галявці .Знайшли моркву

Сірі зайці. Вісім морквин- це не мало.

Чотири з’їли. Скільки стало?

Ігри - загадки:

«А ось цифра … ( 2 )

«В мене є одна нога,

У неї кругла голова,

Я сама, як кочерга.

Довгий хвіст, зігнута шийка,

- Певно я відома всім,

Отака, як бачиш … ( двійка) 

Дехто навіть і на носі

Цифру … ( 8 ) часто носить.

Цифра …( 8 ) у футлярі –

Дідусеві окуляри»

Скільки днів до тижня входить»

Віршовані задачі

1. Дятел 6 годин літав, короїдів поїдав. Щогодини їв, скільки він знищив шкідників?

2. На дереві 7 гнізд було,по 8 пташок в них жило. Не полохайте ви їх-полічите, скільки всіх?

3. Білка моркву посадила, штук 16 там вродило: 5 зайців по 3 зірвали, скільки білочці зосталось?

Дидактичні ігри використовую також при розв’язуванні задач, для того, щоб допомогти учням усвідомити назви структурних компонентів задачі. Кожну задачу можна розв’язувати у вигляді гри. Наприклад:

Задача - гра «Хто швидше порахує яблучка».

На першій тарілці лежало 4 яблучка, а на другій - 3. Скільки всього яблук на двох тарілках разом?

Доцільніше використовувати задачі з малюнками, тому, що користуючись ними учням легше довести спосіб вибору дії, вони усвідомлюють зміст арифметичних дій додавання, віднімання. Діти зачитують, якщо предмети додали, то їх стало більше. Тому задача розв’язується дією додавання.

На уроках математики необхідно використовувати завдання на перевірку кмітливості, швидкості реакції:

1.Одне яйце варять 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити 5 яєць? (4 хвилини)

2. Два десятки помножити на три десятки. Скільки десятків буде в добутку? (60 десятків)

3. Двоє домовились сісти в 5-й вагон потягу. Але один сів у 5-й вагон з кінця, а другий - у 5-й вагон з початку. Скільки має бути вагонів у потязі, щоб вони зустрілись? (9 вагонів)
4. Що таке 33 січня? (2 лютого)
5. Як можна переправити на протилежний берег одного дорослого і двох дітей, якщо човен вміщує лише одного дорослого або двоє дітей?

ЦІКАВІ ЗАДАЧІ

1.На гілці сиділо 6 горобців, до них прилетіли ще 5. Кіт підкрався і зловив одного. Скільки лишилося горобців на гілці?

2.Число зернин на годівниці- двоцифрове. Зернини можна розділити порівну між 2,3,4,6 пташками, але не можна розділити між 5 пташками. Скільки зернин лежало на годівниці? (12)

3.Індик, стоячи на одній нозі, важить 8 кг. Скільки він важитиме, стоячи на двох ногах?

ЗАДАЧІ З ПРИРОДНИЧИМ СЮЖЕТОМ

1.В одній ялинковій шишці міститься 125 насінин.У білки було 3 шишки. Скількома насінинами вона поласувала? (375)

2. Мурахи одного гнізда знищують за день 25 000 шкідливих комах. Скільки комах за день знищують мурахи 3 гнізд?(75000)

3.Комар робить крилами 1000 змахів за секунду, це у 5 разів більше, ніж бджола. Скільки змахів крилами робить бджола за секунду?

4.Маса новонародженого слоненяти 130 кг, він на 1870 кг менший за дитинча синього кита. Яку масу має новонароджений синій кит? (2000 кг)

5. Пара соловїв приносить протягом дня своїм пташенятам 400 комах. Скільки комах принесе тато-соловей за тиждень своїм пташенятам? (1400)

6. Із 100 кг свіжих ялинових шишок можна одержати 2 кг чистого насіння. Скільки кг чистого насіння можна одержати з 300 кг свіжих ялинових шишок?

Мета сучасної освіти полягає не стільки в передачі конкретної інформації знань, скільки в сприянні саморозвитку дітей, підготовці їх до майбутнього самостійного життя, активної участі в праці, реалізації своїх можливостей. Для цього кожна дитина повинна отримати якісну освіту. Здобуття знань, умінь і навичок починається ще із дошкільного періоду, проте у молодшому шкільному віці закладається та основа, від якої залежить подальше успішне навчання.

Вивчення математики у початковій школі розвиває уяву, спостережливість, образне й логічне мислення, формуються також особисті якості дитини: зібраність, організованість, здатність швидко і правильно приймати рішення, відстоювати свою думку.

Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо потурбуватися про це з першого проведеного уроку. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичний дій кожної дитини. Тому для цього необхідно на уроках використовувати відповідні методи навчання, дидактичні ігри,що відповідають природним потребам молодших школярів, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби, а вміле використання ігор підвищує навчальну активність учнів, інтенсивність мислення, пам’яті, уваги та уяви.

Дидактичні ігри або ігрові ситуації під час вивчення математики в початкових класах можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Завдяки ігровому методу до систематичної розумової праці вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних), дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили.

Проте завжди потрібно пам’ятати, що будь-яка дидактична гра ефективною буде лише за певних умов: якщо у ній поєднано два елементи – пізнавальний та ігровий; якщо вирішує певне конкретне завдання, яке під силу її учасникам; дидактичні ігри повинні утворювати систему, яка передбачає їх певну послідовність і поступове ускладнення.

Навчальний матеріал з математики, викладений із використанням ігрових ситуацій, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди (у формі дидактичної гри, або з використанням окремих її елементів) дають набагато кращі результати, ніж традиційна форма викладення матеріалу.

Як засвідчує практика, така організація здобуття знань дає змогу максимально активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на уроках математики і водночас сприяє не тільки підвищенню якості навчання, а й забезпеченню емоційного благополуччя та психологічного комфорту кожній дитині вже з перших днів навчання у школі.

Починаючи з 2 класу я використовую накопичувальну систему оцінювання. Тобто, за кожне правильно виконане завдання учень отримує кружечок. А ще за злагоджену роботу в групі, за каліграфічне письмо в зошиті, за додаткову інформацію тощо. Так до кінця уроку учень назбирає певну кількість кружечків. Всім добре видно, хто яку має оцінку. Вони оцінюють себе досить об’єктивно:

-Я назбирав 6 кружечків, тому що не виконав правильно задачу і допускав помилки під час розв’язування прикладів. Я помітила, що цей прийом спонукає учнів прагнути назбирати якнайбільше балів, підвищує інтерес , здорову конкуренцію. Сильніші учні стараються мати і запасні бали , які пригодяться на наступному уроці. Вміють працювати і за шкалою оцінювання. В 4 класі кожний вид завдання має відповідну кількість балів. Це виробляє вміння в них розрізняти легші , складніші завдання та завдання з підвищеним навантаженням. А також учні вчаться працювати з тестами.

У 1 та 2 класах я використовую переважно урок: казка або гра. У 3 і 4 класі більш частіше уроки подорожі та уроки мислення.

Між учителем та учнем відбувається спілкування на новому рівні. Тут важливо діяти залежно від ситуації, можливі нестандартні підходи. Саме тому важливо показати кожному учневі, що я його уважно вислуховую, розумію і мені не байдуже його власна думка. Всі коментарі необхідно сприймати з однаковою повагою, навіть повтори і ті відповіді, що здаються не зовсім точними. Головне спостерігати, помічати щось нове у відповідях, розмірковувати, не прагнути до оригінальності або «правильності « відповіді. «Нерозумні « версії невдовзі зникнуть самі, а діти почнуть розуміти, що має сенс, а що-ні. Хочу зазначити, що немалим залишається процент тих учнів, які не стільки хвилюються за оцінку, скільки за відчуття безпорадності на уроці чи під час виконання домашнього завдання, сорому перед однокласниками , батьками. Тому саме особистісно орієнтований підхід допомагає дітям із труднощами в початкових класах. В таких ситуаціях я говорю: «Ти зможеш».

Спостерігаючи за своїми вихованцями, я помітила, що активність на уроці підвищується, коли я використовую вправи на кмітливість, задачі на логічне мислення, загадки, ребуси, мовні вправи. Тому я вирішила зібрати та систематизувати матеріал для уроків математики, української мови. Це і віршовані задачі, різноманітні мовні вправи, скоромовки , прислів’я, віршики, фізхвилинки. А також цікавий матеріал, який розвиває пізнавальні здібності учнів. Ця папка є настільною і завжди допомагає на уроках.

Так ,на математиці я використовую гру «Жабенята і бусол».

На дошці прикріплюю плакат з зображенням бусола,озера з білим лататтям та жабками. Біля кожної жабки прикріплена кишенька, у якій приклади для обчислення. Це можуть бути приклади на додавання, віднімання, множення чи ділення або інший вивчений матеріал.

Починаємо гру так:

Жабеня- зелена спинка

Просить дівчинку Маринку:

-По болоту ходить бусол

У червонім капелюсі.

Там живуть мої подружки,

Милі жабки- реготушки.

Може їм підскажеш ти,

Як від бусола втекти?

У 4 класі проводимо гру «Скелелази». Пояснюю, хто такі скелелази, як вони долають труднощі,як підстраховують один одного, коли хтось зірветься . Тому, працюючи в групі повинні бути всі уважні, працювати злагоджено і допомагати один одному. На дошці вивішую малюнок гори , на схилах для обчислення приклади, а на вершині- прапор переможця.

На уроці математики проводжу інтерактивні вправи

Задача

Синіх кружечків 5 , а червоних на 3 більше. Скільки червоних кружечків?

Метод «Прес»

1.Я вважаю, що червоних кружечків 8.

2.Тому що червоних на 3 більше.

3. Наприклад, яблук 2 , а груш на 3 більше.

Груш 5: 2+3=5

4. Отже,якщо сказано на 3 більше, то потрібно додавати:

5+3=8 Відповідь: 8 червоних кружечків.

Використовуючи метод «Мікрофон», попереджую дітей про правила гри.

1. Говорить лише той, кому дають мікрофон.
2. Вислуховуй уважно товариша.
3. Не перебивай того, хто говорить.
4. Не повторюй за товаришем, висловлюй свою думку.

Хочу розповісти про використання на уроках методу ейдетики.

Ейдетика – це впорядкований набір методів і вправ, що допомагають оволодіти осмисленим використанням своєї уяви для відтворення будь-якої інформації.

Методи ейдетики різноманітні: на запам’ятовування словникових слів, цифр, таблиць множення, віршів у малюнках, умовних позначеннях, піктограмах і таке інше.

Дуже доречно використовувати цей метод під час вивчення таблиці множення, словникових слів з української мови, віршів напам’ять. Це розвиває образну пам'ять,увагу.

Я виготовляю для своїх учнів дидактичні картки на вивчені теми з математики , української мови , навчання грамоти. Вони допомагають закріпити вивчений матеріал, розвивають мислення, сприяють зацікавленості до роботи з картками.

ми провели з учнями урок з використанням комп’ютерних технологій з математики для 2 класу на тему:»Знаходження значень виразів на дії різного ступеня. Розв’язування задач на множення», «Коротка форма коментування письмового додавання двоцифрових чисел. Складання задач на дві дії за поданим виразом».

І на уроках, і на виховних заходах клас вчиться працювати , виконувати колективні форми роботи, індивідуальні, самостійні. Вміють працювати в групах, в парах; з картками, тестами, таблицями. 

На уроках основ здоров’я я проводжу тренінг «Заквітчаємо дерево». Малюю заздалегідь дерево на дошці, на уроках праці вирізаємо кольорові квіточки.

Розглядаємо дерево.

• Що потрібно для того, щоб дерево росло?
• Потрібно обкопувати його, поливати, обрізати сухі гілки, збирати гусінь, доглядати за ним.
• А що потрібно робити для того, щоб мати гарне здоров’я?

Нехай кожен напише ручкою на квіточці і ми заквітчаємо наше дерево.

Учні пишуть свої міркування:

• Не палити;
• Займатися спортом;
• Чистити зуби;
• Їсти овочі і фрукти;
• Не вживати наркотики;
• Не вживати алкоголю та інше.

-А тепер давайте заквітчаємо наше дерево.

Учні по черзі зачитують написане і прикріпляють квітки на дерево.

Висновок:

Отже, для того, щоб наше здоров’я було квітучим, як оце дерево, про нього потрібно піклуватися.